Риніт

Для багатьох людей, риніт – це просто нежить. Інколи тривалий, докучливий через закладеність носа та шмарклі, однак цілком безпечний стан, який не потребує особливої уваги. До того ж симптоми риніту можна просто і швидко (хоча й не надовго) прибрати застосуванням спреїв чи крапель, котрі широко рекламуються.

Такий підхід неправильний, адже захворювання вражає людей усіх вікових груп: дітей, дорослих чоловіків та жінок, і часто людині потрібне індивідуалізоване лікування.

Риніт має кілька клінічних форм, кожна з яких псує якість життя людині, й інколи призводить до неприємних та небезпечних ускладнень.

Що таке риніт: визначення та види

Узагальнено, ринітом називається запалення слизової оболонки носа, незалежно від причини процесу. Унаслідок цього слизова набрякає, збільшується проникність її судин, що і призводить до характерної симптоматики: виділення з носа та/або назальна обструкція (закладеність).

Як і інші запальні процеси, хвороба може бути гострою та хронічною. Причому перебіг патології багато в чому залежить від її причини. Гострий риніт частіше спричиняється інфекційними чинниками (збудниками ГРВІ), хронічний – ендогенними (алергія, системні захворювання тощо). Є й інші класифікаційні різновиди хвороби (катаральна, гнійна, гіпертрофічна, атрофічна).

Причому одну людину можуть одночасно тероризувати кілька різних форм захворювання, через що виникає уявлення про низьку ефективність стандартизованого лікування нежитю.

Хворі звикають до свого стану, застосовують лише симптоматичні засоби й часто шкодять самі собі, погіршують перебіг риніту. Хоча, щоб пацієнт відчув бажане та тривале полегшеня, достатньо визначити клінічну форму хвороби й підібрати відповідну терапію. Допоможе в цьому кваліфікований отоларинголог (ЛОР).

Види риніту: інфекційний, алергічний та неалергічний

Запальний процес слизової оболонки носових ходів (хоан) виникає з різних причин, і не всі вони очевидні для пересічної людини.

За критерієм чинників, котрі призводять до запалення, виділяють три великі категорії риніту.

1. Інфекційний – найпоширеніший варіант. Найчастіше спричиняється вірусами-збудниками ГРВІ, зазвичай має гострий перебіг. Однак є особливість: запальний процес швидко поширюється на придаткові пазухи носа й виникає риносинусит. У синусах на вірусну атаку нашаровуються патогенні бактерії, котрі, своєю чергою, інфікують хоани. Як наслідок, риніт набуває бактеріального характеру.

2. Алергічний (алергійний). Вражає до 40 % дітей і зазвичай виникає саме в ранньому віці. Слизова оболонка хоан насичена IgE, запалюється після контакту з алергенами. Перебіг хвороби можливий за двома варіантами. Перший – інтермітувальна форма, сезонна: ремісія в період відсутності алергенів та загострення, коли подразники з’являються в навколишньому середовищі. Другий варіант – персистувальна, коли захворювання триває безперервно й часто супроводжує якусь атопічну патологію, як от бронхіальну астму.

3. Неалергічний риніт об’єднує всі інші форми хвороби, котрі або не мають інфекційного походження, або супроводжуються нормальними показниками імунного статусу (без підвищення IgE). Зазвичай, має хронічний перебіг. До неалергічних форм захворювання належать:

   • вазомоторний риніт, який виникає за тими ж механізмами, що і кропив’янка;

   • професійний, спричиняється подразниками в повітрі робочої зони;

   • медикаментозний, виникає через тривале застосування судинозвужувальних засобів (деконгестантів), зазвичай супроводжується атрофічними змінами епітелію;

   • СІПАП-риніт, до якого призводять апарати для підвищення тиску в дихальних шляхах (боротьба з хропінням);

   • побічні дії деяких лікарських засобів для системного застосування;

   • назальні симптоми на тлі системних захворювань (імунодефіцити, муковісцидоз, гіпотиреоз тощо), часто поєднуються із синуситами.

Зрідка хвороба проявляється у вагітних жінок, переважно в III триместрі.

Перебіг сприятливий, гормональний риніт минає сам собою через кілька тижнів після пологів.

Симптоми та діагностика риніту

Попри різноманітність причин, запалення слизової оболонки носа проявляється схожими ознаками.

Більшості форм гострого риніту властиві такі симптоми:

• закладеність носа (назальна обструкція);

• ринорея, вона ж – назальна конгестія (рясні, водянисті виділення з носових ходів);

• свербіж у носі, часте чхання;

• порушення сну, погіршення працездатності;

• круги під очима;

• потертості та подразнення під носом (характерно для дітей).

Поява зелених, каламутних шмарклів та кірочок свідчить про те, що на первинний процес нашарувалася бактеріальна флора.

Коли хвороба трансформується в хронічний риніт, симптоми дещо змінюються: превалює або назальна конгестія, або назальна обструкція. До клінічної картини додаються:

• порушення відчуття нюху через атрофію ольфакторного епітелію із нюховими рецепторами;

• часті інфекції глибших відділів дихальних шляхів (як от фарингіт);

• головний біль;

• розлади сну;

• кашель, як наслідок затікання виділень до трахеї;

• прожилки крові у виділеннях;

• гугнявість, як ймовірний симптом поліпів носа.

За певними ознаками можна припустити, яка саме форма хвороби має місце.

Розпізнавання симптомів риніту

Коротко розглянемо, як можуть допомогти діагностувати риніт симптоми хвороби. Та одразу завважимо: на підставі припущень не можна починати самолікування, адже лише фахівець допоможе точно встановити клінічний варіант хвороби.

• Алергічний – ринорея переважає над обструкцією. Симптоматика загострюється після контакту дихальних шляхів із алергенами. Свербіж дуже виражений.

• Інфекційний риніт нерідко супроводжується підвищенням температури, збільшенням мигдаликів, симптомами отиту.

• Гормональний обмежується лише закладеністю хоан, без інших ознак ураження дихальних шляхів.

• Медикаментозний слід запідозрити, якщо нежить після застосування назальних спреїв чи крапель не зникає надовго. І деконгестантами доводиться користуватися мало не щогодини.

• Професійний атакує лише під час перебування в атмосфері з полютантами. Вдома або у відпустці прояви зникають.

• Вазомоторний – ринорея з’являється після контакту з подразником не-алергеном. Це може бути холодне чи гаряче, пересушене чи занадто зволожене повітря.

• Харчовий (аліментарний), який виникає після вживання в їжу речовин із подразнювальними властивостями (перець, гірчиця, цибуля тощо).

Наголосимо: запорука ефективної допомоги людині – точний діагноз. Самих лише симптомів недостатньо для того, щоб скласти відповідний терапевтичний план.

Методи діагностики у Вінниці

Найперше – лікарське опитування самих пацієнтів, а якщо на прийомі дитина, то її батьків. Лікар нашої клініки з’ясовує історію симптомів, їхню тривалість, давність появи та вираженість.

Подальші кроки діагностики риніту:

• опитування щодо лікарських засобів, які приймає пацієнт;

• передня риноскопія дзеркалами та рефлектором;

• задня риноскопія ендоскопічним обладнанням (риноскопом);

• аналізи крові на схильність до алергічних реакцій;

• тести на гіперчутливість до певних антигенів (прик-тести);

• біохімічні дослідження для виключення, наприклад, муковісцидозу;

• УЗД щитоподібної залози за підозри на гіпотиреоз;

• гормональний спектр крові;

• мазок і змиви з носа для уточнення спектра бактеріальних збудників.

Особливої уваги потребують пацієнти з підозрою на алергічний риніт. Цей варіант хвороби має кілька варіантів перебігу, часто поєднується з кон’юнктивітом.

Лікування та управління ринітом

Лікувальні заходи для хворих на будь-яку форму патології, мають проводитися за двома напрямками: симптоматичне, спрямоване на відновлення якості життя та самопочуття пацієнта й патогенетичне, яке має на меті усунення причини запалення слизової носа.

На жаль, більшість хворих обмежуються лише симптоматичними заходами або користуються народними засобами від риніту. Сприяє цьому недооцінка свого стану та небажання відвідувати лікаря. Наслідок – хронічний риніт, залежність від деконгестантів та інші неприємні явища.

Лікуватися можна й у домашніх умовах, але треба, щоб отоларинголог встановив точний діагноз та підібрав індивідуальну терапевтичну схему. Хірургічне втручання потрібне рідко, у разі виражених вегетацій слизової оболонки на тлі хронічного запального процесу. Також допомога хірурга необхідна, коли запалення епітелію хоан спричиняють інші процеси, наприклад – аденоїди.

Медикаментозне лікування

Склад лікувальної схеми цілком визначається клінічною формою та причиною захворювання. Залежно від особливостей процесу, лікар нашої клініки у Вінниці  призначає:

• судинозвужувальні спреї;

• назальні кортикостероїди;

• антигістамінні препарати;

• протинабрякові засоби;

• нестероїдні протизапальні;

• гелі зі зволожувальними компонентами;

• назальні антисептики;

• антибіотики – лише тоді, коли підтверджено бактеріальний чинник.

Схема складається індивідуально, і це важливо. Для прикладу, коли по допомогу звертається пацієнт із медикаментозним ринітом, судинозвужувальні засоби протипоказані.

Немедикаментозні підходи

Не менш важлива складова успіху, ніж лікарські засоби. Принципи наступні:

• десенсибілізація щодо алергенів;

• фізіотерапевтичні процедури, як от гарячі ванни для ніг, УФО, УВЧ;

• промивання носових ходів сольовими розчинами;

• паровологі інгаляції;

• назальні процедури лазерної терапії.

Сюди ж можна віднести й певні операції. Їхня мета – прибрати незворотно змінені ділянки тканин і структур носа, щоб відновити нормальне дихання. Так, у разі хронічного гіпертрофічного риніту може призначатися резекція ділянок носових раковин. Фахівці ЛюксМедік Клінік у Вінниці  прагнуть робити подібні втручання методами малоінвазивної ендоскопічної мікрохірургії.

Особливості риніту в різних групах населення

Різноманіття причин та варіантів хвороби не можуть не позначатися на її перебігу в різних категорій людей. І це теж потрібно враховувати, щоб лікування було ефективним і не шкодило пацієнтам.

Риніт у дітей та вагітних

У дитячому віці найбільше поширена алергічна форма хвороби. Згодом, коли дитина починає відвідувати дитсадок, школу, значення набувають епідеміологічні чинники: ГРВІ, бактеріальні інфекції. Через анатомічні особливості дихальних шляхів, у дітей часто виникають поєднані ураження ЛОР-органів. Зокрема: ринофарингіт, риноотит тощо.

Немовлята потребують особливої уваги, бо не здатні повідомити про проблеми з диханням. Треба звертати увагу на поведінку дитини. Якщо вона погано бере груди чи соску, неспокійна, спить із відкритим ротом, шкіра під носом червона – це може бути гострий назальний нежить, симптом риніту. Лікування діточок теж проводиться з огляду на вікові особливості організму.

Що стосується риніту у вагітних, то ми вже згадували про закладеність носа в останні місяці виношування. До лікаря з такими скаргами, звісно, звернутися треба. Але чи існує необхідність у медикаментозному лікуванні – спеціаліст вирішує індивідуально.

До речі, у деяких жінок симптоми, які нагадують гострий риніт, виникають щомісяця. І це також пов’язується з коливаннями гормонального фону.

Риніт у дорослих та літніх осіб

Пацієнти працездатного віку, якихось особливостей не мають. У них риніт часто має класичний перебіг, який ми вже розглядали.

Літній вік відрізняється: у слизовій оболонці починаються атрофічні зміни, через що виникає сухість, кірочки, кровотечі при спробах почистити ніздрі. При цьому ризик ускладнень не зменшується. Лікувальний підхід щодо атрофічного риніту передбачає обмеження деконгестантів та посилення заходів зі зволоження, відновлення епітелію хоан. Тут усе також індивідуально.

Профілактика та запобігання ускладненням риніту

З огляду на різноманітність форм і причин захворювання, гарантованого захисту від патології не існує. Та все ж, для профілактики риніту варто дотримуватися таких рекомендацій:

• активний, рухливий спосіб життя;

• збалансоване харчування з достатнім вмістом вітамінів D, C;

• сезонне щеплення від грипу;

• уникати переохолодження, одягатися за сезоном;

• засоби індивідуального захисту органів дихання під час епідемій ГРВІ;

• користуватися на роботі захистом дихальних шляхів;

• гартування слизової – під час вмивання, легким коротким вдихом заповнювати хоани холодною водою.

У разі виявлення алергічного або вазомоторного риніту – максимально уникати контакту з алергенами, подразниками.

Висмаркувати шмарклі теж потрібно правильно. Спочатку застосувати судинозвужувальний спрей, потім затиснути пальцем одну ніздрю і сильно видихнути через іншу, відкриту. Так ми уникаємо підвищення тиску в хоанах і запобігаємо потраплянню рідини й інфекції до вух, у приносові синуси.

Профілактикою ускладнень риніту буде зважений підхід до свого здоров’я. Якщо впродовж 10 днів застосування деконгестантів та народних засобів від риніту, гострий назальний нежить не припиняється, – необхідна консультація отоларинголога (ЛОРа).

Пацієнтам із хронічним ринітом може потребуватися тривале застосування протизапальних спреїв. Такі курси варто узгоджувати з лікарем, щоби не пригнічувати занадто імунітет слизової оболонки носа й не спровокувати тяжкі грибкові ураження.

Література

1. Liva GA, Karatzanis AD, Prokopakis EP. Review of Rhinitis: Classification, Types, Pathophysiology. J Clin Med. 2021 Jul 19;10(14):3183. doi: 10.3390/jcm10143183. PMID: 34300349; PMCID: PMC8303640.

2. Carroll MP Jr, Bulkhi AA, Lockey RF. Rhinitis and Sinusitis. Asthma, Allergic and Immunologic Diseases During Pregnancy. 2018 Dec 30:61–86. doi: 10.1007/978–3–030–03395–8_5. PMCID: PMC7123453.

3. Tran NP, Vickery J, Blaiss MS. Management of rhinitis: allergic and non-allergic. Allergy Asthma Immunol Res. 2011 Jul;3(3):148–56. doi: 10.4168/aair.2011.3.3.148. Epub 2011 May 20. PMID: 21738880; PMCID: PMC3121056.