Фарингіт

Фарингіт – це одне з найпоширеніших захворювань горла. Хвороба зустрічається і в дітей і в дорослих, схильна до сприятливого перебігу та самостійного одужання, але надокучливі симптоми суттєво погіршують якість життя. Через це багато хто приймає різноманітні ліки, антибіотики, вдається до нетрадиційних методик й при цьому очікуване полегшення не настає. Хоча для одужання достатньо консультації кваліфікованого лікаря, який правильно визначить причину захворювання та допоможе її усунути.

Що таке фарингіт

Це запалення слизової оболонки глотки, причому не завжди інфекційної природи. Хвороба поширена: щороку до лікарів з приводу фарингіту звертаються до мільйона українців, більшість з них – діти 5-15 років. Часто поєднується з іншими захворюваннями верхніх дихальних шляхів: тонзилофарингіт, ринофарингіт тощо. Може мати гострий або хронічний перебіг.

Пік захворюваності на гострий варіант хвороби припадає на зимовий та ранній весняний період, що зумовлено особливостями епідеміології захворювання. Якщо фарингіт має хронічний перебіг, то загострення та посилення симптоматики стається будь-якої пори року. І це теж пов’язано з провокативними чинниками, які призводять до запалення глотки.

Причини фарингіту

Звернення до лікарів з гострим запаленням горла частішають з настанням холодної пори року. Причина проста: найчастіше фарингіт спричиняють збудники ГРВІ, але до захворювання призводять не лише вони.

Поширені причини фарингіту:

• риновіруси;

• аденовіруси;

• представники коронавірусів;

• збудники грипу та парагрипу;

• герпес, Епштейн-Барр;

• бета-гемолітичний стрептокок групи А;

• інші стрептококи;

• мікоплазми;

• хламідії;

• гемофільна паличка;

• дифтерійна паличка;

• анаеробні бактерії;

• грибки.

Інфекціями причини фарингіту не обмежуються, і це здатне призвести до помилок у лікуванні. Наприклад, запалення глотки часто виникає внаслідок впливу на горло зовнішніх чинників:

• паління, в тому числі й кальяни, електронні цигарки;

• вживання надмірно гарячої їжі або напоїв;

• дихання повітрям з токсичними домішками;

• алергічні реакції на антигени, розпилені в повітрі;

• голосове напруження;

• зловживання прянощами;

• груба, тверда їжа.

Часто горло запалюється на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) внаслідок подразнення слизової оболонки глотки кислим вмістом шлунка.

Симптоми фарингіту

Ту багато що залежить від причини запалення та асоційованих, супутніх станів. Якщо в людини розвинувся вірусний чи стрептококовий фарингіт, симптоми будуть супроводжуватися ознаками ГРЗ. Коли глотка запалюється внаслідок не інфекційних причин або через грибкову, бактеріальну інвазію, супутня симптоматика буде дещо інша. Також на клінічну картину впливає характер хвороби.

Види фарингіту

За перебігом, фарингіт буває гострим та хронічним. В першому випадку запалення слизової оболонки яскраве, бурхливе. Інколи до процесу залучаються лімфоїдні тканини (мигдалики). У разі хронічного фарингіту, прояви не такі виразні, проте не менш надокучливі.

Гострий фарингіт

Зазвичай має вірусне (50-80% випадків) або стрептококове (5-40% епізодів) походження. Симптоми гострого фарингіту достатньо типові:

• біль у горлі у спокої та під час ковтання, розмови;

• першіння (пирхота) в горлі;

• гугнявість;

• відчуття сухості в горлі;

• температура підвищується до 37,8 або лишається нормальною;

• біль та клацання у вухах внаслідок запалення та набряку трубного мигдалика;

• покашлювання, яким люди намагаються позбутися першіння;

• головний біль у потиличній ділянці;

• у разі бактеріальної інфекції можуть збільшуватися шийні та підщелепні лімфовузли.

Характерний симптом: посилення болю в горлі під час так званого “пустого ковтання”. Подібне може відбуватися, коли людина засинає чи спить, через біль прокидається й порушується, фрагментується сон.

Кашель, як такий, для гострого фарингіту не властивий. Проте може з’являтися внаслідок поширення інфекції на інші відділи верхніх дихальних шляхів, в разі приєднання ларингіту.

Гарні новини: у більшості пацієнтів гострий фарингіт схильний до самообмеження й одужання настає саме по собі за 7-14 днів. 

У меншості хворих, через слабкий імунітет чи непродумане лікування, збудники проникають в підслизовий шар, створюють там скупчення й постійно “підігрівають” інфекційний процес. Внаслідок цього запалення носоглотки набуває хронічного характеру.

Хронічний фарингіт

Зазвичай виникає внаслідок неправильно лікованого гострого процесу або через постійне подразнення горла зовнішніми чинниками. Дуже часто спричиняється бактеріальними патогенами: стрептококами, гонококами (оральний секс), мікоплазмами тощо.

Існують докази, що в розвитку хронічного фарингіту значну роль відіграє знижена реактивність імунітету. На користь цього свідчать факти, що у багатьох хворих під час обстеження виявляють умовно-патогенну флору. Тобто мікроорганізми, які за нормального імунітету не здатні спричиняти захворювання.

Симптоми:

• майже постійне першіння в горлі;

• під час ковтання виникає дискомфорт;

• турбує відчуття грудки в горлі;

• порушується сон;

• відчуття, ніби по задній стінці глотки стікає слиз, рідина;

• подеколи слабшає слух;

• покашлювання змінюється на сухий кашель, який турбує впродовж дня та ночі.

Підвищення температури та погіршення самопочуття не характерні, навіть у фазі загострення. Також не обов’язково у хворої людини мають бути всі ці симптоми. Часом виникають 2-3, і їх цілком достатньо, щоб суттєво постраждала якість життя.

Гранульозний фарингіт

Інша назва цього процесу – гіпертрофічний хронічний фарингіт. Спричиняють його зазвичай мікробні асоціації з 2-3 різних мікроорганізмів.

Клінічна особливість полягає в тому, що внаслідок запалення лімфоїдних тканин в підслизовому шарі, відбувається їхнє розростання, проліферація. Під час огляду глотки, її слизова має вигляд бруківки із ділянками набряку підслизових лімфоїдних тканин, підслизових гранул..

Такому варіанту хвороби властиве відчуття грудки в горлі, інколи – дисфагія (проблеми з ковтанням твердої їжі).

В ремісії симптоматика зменшується, але на тлі ГРВІ та під час загострення посилюється.

Атрофічний фарингіт

За клінічними параметрами, такий процес не варто розглядати як запалення. По суті це – дисфункція епітелію слизової оболонки носоглотки, який зазнає тривалого впливу зовнішнього чинника. Як наслідок, епітеліальний шар тоншає, зменшується й товщина підслизового шару. Біднішає кровопостачання тканин, слабшає синтез слизу, який мав би збирати на себе збудників та подразників, що проникли до верхніх шляхів.

Через атрофічний (субатрофічний) фарингіт страждає захист горла, і верхні дихальні шляхи стають вразливими для вірусів, бактеріальних інфекцій. Збільшується ризик ларингіту, трахеїту, трахеобронхіту.

Вірусний фарингіт

Найпоширеніший тип хвороби. Збудники, зазвичай, спричиняють гострий фарингіт чи призводять до загострення хронічного з розвитком катарального запального процесу.

Дуже часто хворіють діти, які відвідують дитячі колективи.

Через анатомічні особливості верхніх дихальних шляхів, у діток зазвичай виникають складніші захворювання:

• ринофарингіт, коли на симптоматику з боку горла накладаються шмарклі, закладеність носа, чхання;

• тонзилофарингіт, з додаванням симптомів тонзиліту;

• ларингіт (запалення гортані);

• трахеїт;

• бронхіт.

І щодо дітей і щодо дорослих вважається, що вірусна інфекція – первинний чинник, який виснажує імунну систему горла. За нормального імунітету, запальний процес, як і писали вище, минає впродовж 1-2 тижнів. У разі суттєвого послаблення захисних сил, слизову оболонку глотки обсіменяють бактерії, за найгіршого сценарію – грибки. І виникають сприятливі умови для розвитку хронічного фарингіту.

Лікування фарингіту у Вінниці

Оскільки більшість випадків захворювання спричинені збудниками ГРВІ та схильні до легкого перебігу, специфічне лікування багатьом пацієнтам не потрібне. Достатньо більше пити, забезпечити голосовий спокій, щадний режим.

Проте не можна забувати про роль бактеріальних чинників: якщо в людини виник стрептококовий фарингіт, лікування потрібно починати з антибіотиків.

Для того, щоб обрати оптимальну схему терапії, пацієнтам ЛюксМедік Клінік у Вінниці проводиться огляд лікаря та експрес-тести. Попередня діагностика дає змогу виявити або виключити стрептококи і, таким чином, скласти індивідуальний терапевтичний план для хворого.

Здебільшого, вистачає засобів місцевої дії, але інколи доводиться застосовувати й системну терапію.

Для лікування фарингіту застосовуються:

• спреї з антисептиками, протизапальними компонентами;

• полоскання горла теплою підсоленою водою та відварами лікарських рослин;

• відмова від куріння цигарок, електронних засобів з вмістом тютюну;

• протиалергічні засоби;

• терапія імуномодуляторами;

• у випадку лихоманки – нестероїдні протизапальні засоби.

Антибіотики потрібні лише за наявності ознак, які свідчать про бактеріальну природу захворювання. Оскільки, крім стрептококів, запалення горла спричиняє й інша флора, препарати треба підбирати з огляду на прогнозовану чутливість збудників.

Непродумана антибіотикотерапія лише шкодить: чинить навантаження на організм, підвищує ризик розвитку резистентності мікроорганізмів. Й створює умови для хронізації процесу, лікувати який зовсім непросто.

Література

1. Sykes EA et al. Pharyngitis: Approach to diagnosis and treatment. Can Fam Physician. 2020 Apr;66(4):251-257. PMID: 32273409; PMCID: PMC7145142.

2. Murray RC, Chennupati SK. Chronic streptococcal and non-streptococcal pharyngitis. Infect Disord Drug Targets. 2012 Aug;12(4):281-5. doi: 10.2174/187152612801319311. PMID: 22338589.

3. Weber R. Pharyngitis. Prim Care. 2014 Mar;41(1):91-8. doi: 10.1016/j.pop.2013.10.010. Epub 2013 Nov 21. Erratum in: Prim Care. 2015 Mar;42(1):xvii. PMID: 24439883; PMCID: PMC7119355.