Ангіна

Наразі панує думка, що ангіною треба називати гострий тонзиліт (для обох хвороб код за МКХ10 – J03), проте такий підхід не завжди відповідає клінічній практиці. Ангіна – гостре інфекційне захворювання, яке проявляється переважно запаленням мигдаликів глотки (тому інколи називається гострим тонзилофарингітом). Хвороба вирізняється розмаїттям причин, варіантами перебігу та небезпечна наслідками. Інколи сама по собі стає симптомом деяких захворювань. Тому й лікування потребує не шаблонного, а складеного фахівцем, на підставі клінічних характеристик окремого пацієнта.

Що таке ангіна

Насамперед це – гостре запалення скупчень лімфоїдної тканини глотки, найчастіше вражаються піднебінні мигдалики. Хронічної ангіни не існує.

Захворювання частіше вражає дітей через підвищену реактивність імунної системи у відповідь на інвазію збудників. Схильна до поширення: передається повітряно-крапельним шляхом та через побутові речі, посуд тощо. Трапляються ще й ендогенні ангіни, коли гостре запалення лімфоїдних тканин горла настає внаслідок вогнища інфекції в організмі людини. Дуже часто джерелом ендогенного інфікування стає тонзиліт.

Найпоширенішою причиною класичної ангіни є β-гемолітичний стрептокок групи A: ці бактерії спричиняють 50–80 % випадків захворювання. Інші причини ангіни:

• стрептококи груп C та G;

• арканобактерії Arcanobacterium haemolyticum;

• віруси-збудники ГРВІ, кишкових інфекцій;

• гонококи;

• анаеробні мікроорганізми;

• спірохети;

• мікоплазми;

• хламідії.

Ангіна в дітей найчастіше спричиняється стрептококами, у підлітків та юнаків – арканобактеріями. Вкрай небезпечним процесом є захворювання, спричинене дифтерійною паличкою в дітей та дорослих, які не отримали своєчасного щеплення від дифтерії.

Чинники ризику

Розвитку ангіни після контакту зі збудниками сприяє механізм гіперергічної реакції імунної системи. Тому за сучасними уявленнями, самого інфікування горла для початку гострого запального процесу, недостатньо.

Головні чинники, за яких підвищується ризик захворювання на ангіну:

• переохолодження або перегрів;

• травми мигдаликів фізичними чинниками, гарячою їжею;

• різкі зміни вологості клімату;

• нераціональне харчування;

• дефіцит вітамінів та поживних речовин;

• психоемоційні стреси;

• перевтома фізична та інтелектуальна;

• вогнища хронічної інфекції в ЛОР-органах: хронічні отити, синусити.

Певну роль відіграють і індивідуальні особливості організму людини, зокрема – лімфатико-гіперластична конституція в дітей, схильність до діатезів.

Симптоми й ознаки ангіни

Якщо збудником захворювання є стрептококи, інкубаційний період триває 12 годин – 4 дні. Хворий зберігає заразність для інших із появи симптомів і ще до 7 днів, якщо пацієнт лікувався в домашніх умовах. Завдяки консультації лікаря та призначенню відповідних антибіотиків, період заразності скорочується до 24 годин із моменту початку антибіотикотерапії.

У разі вірусної інфекції, інкубаційний період триває від 1 до 6 днів. Заразним пацієнт стає за 48–24 години до появи симптомів і здатен інфікувати інших ще до трьох тижнів після зникнення симптоматики.

За типового перебігу, хвороба починається гостро, з різкого підвищення температури тіла до 39 градусів та вище. Майже одразу приєднуються й інші ознаки, якими проявляє себе ангіна, симптоми наростають швидко впродовж кількох годин, першої доби:

• біль у горлі, що посилюється під час ковтання;

• кашель, першіння (пирхота) у горлі;

• головний біль;

• виражене нездужання;

• млявість, загальна слабкість;

• збільшуються підщелепні та/або шийні лімфовузли;

• біль у м’язах, у суглобах, у ділянці серця свідчить про тяжкий перебіг захворювання.

Попри те, що клінічні ознаки ангіни добре відомі, якщо хтось у родині стикається з подібними симптомами, варто все ж звернутися до лікаря. Адже процес не завжди буває типовим. Наприклад, ангіна Симановського-Плаута-Венсана зазвичай вражає один мигдалик, призводить до відчуття чужорідного тіла в горлі, перешкоди ковтанню. Температура невисока.

Визначити форму захворювання та підібрати оптимальне лікування допоможе консультація фахівця. За потреби, пацієнтам ЛюксМедік Клінік у Вінниці доступна послуга виклику лікаря додому.

Ангіна – види та варіанти

Захворювання завжди гостре, розпочинається раптово, інтоксикацію та запальні явища відчуває на собі весь організм. Такий перебіг властивий типовій ангіні.

Чотири ознаки типової ангіни:

1. Відмічається виражена інтоксикація.

2. Вражаються мигдалики, гланди, з обох сторін.

3. Збудниками стають гноєрідні бактерії або віруси.

4. Тривалість захворювання не перевищує одного тижня. За 7 днів гострі явища мають зникати.

Існують і атипові форми захворювання: виразково-некротична, як симптом іншого захворювання (наприклад – лейкозу), грибкові. До категорії атипових належить і герпетична ангіна.

Щоб визначити форму хвороби, не обійтися без консультації лікаря, бо діагноз встановлюється на підставі огляду горла, фарингоскопії. Розрізняють такі види ангіни:

• катаральна;

• лакунарна;

• фолікулярна;

• фібринозна;

• герпетична;

• флегмонозна (абсцедувальна);

• виразково-некротична (гангренозна);

• змішані різновиди.

Лакунарна, фолікулярна та флегмонозна – це так звана гнійна ангіна. У разі, коли запалення не обмежується гландами, розвиваються інші, не такі поширені різновиди хвороби: аденоїдит, язикова ангіна.

Катаральна ангіна

Початок типовий гострий, швидко приєднується першіння, сухість у горлі та біль під час ковтання. Інтоксикація є, але не критична: головний біль, нездужання. Температура не підвищується вище за 38 градусів. Діти переносять інтоксикацію важче за дорослих.

На огляді горла видно, що гланди червоні, дещо набряклі та трохи виступають з-за піднебінних дужок. Язик сухий, буває обкладеним білим нальотом. Регіонарні підщелепні та шийні лімфовузли збільшуються помітно, але незначно.

Тривалість епізоду за сприятливого перебігу становить близько 3–5 днів.

Гнійна ангіна

Цей клінічний варіант об’єднує кілька різновидів хвороби: фолікулярну, лакунарну та абсцедувальну.

Загальним для всіх трьох форм гнійної ангіни є:

• раптовий початок із лихоманки, гарячка сягає 39–40 градусів;

• біль у горлі сильний, болючим є навіть ковтання рідини;

• виражена слабкість, нездужання;

• турбує головний біль;

• болять м’язи, суглоби;

• помітно збільшуються регіонарні лімфовузли;

• інколи приєднується діарея, зменшення сечовиділення (олігурія).

Усе це – симптоми інтоксикації. Біль у ділянці серця може свідчити про ураження клапанів (ендокардит) чи серцевого м’яза (міокардит).

Під час огляду горла мигдалики набряклі, значно виходять з-за меж дужок піднебіння. У випадку фолікулярної ангіни видно скупчення гною розміром із головку сірника, що надає мигдаликам вигляд «зоряного неба».

За умови продуманого лікування – триває до тижня.

У випадку запізнілого лікування значно збільшується ризик ускладнень: паратонзилярного абсцесу, гострого отиту.

Лакунарна ангіна

Її перебіг тяжчий за фолікулярну: інтоксикація, набряк мигдаликів, біль у горлі, регіонарна лімфаденопатія більш виражені.

Візуально можна помітити на поверхні збільшених мигдаликів вогнища жовто-білого гнійного нальоту, котрі із часом збільшуються в розмірах та здатні вкрити значну площу гланд, проте не виходять за межі мигдаликів. Наліт пухкий, легко знімається. Коли мигдалики очищуються від нальоту, стан пацієнта покращується, інтоксикація зникає, але субфебрильна температура здатна тривати ще кілька днів.

Прогнозована тривалість лікованого епізоду – до 5–7 днів.

Також підвищується ризик гнійних ускладнень, якщо лікування не розпочато впродовж перших трьох діб із початку епізоду.

Герпетична ангіна

Попри назву, віруси герпесу в розвитку цієї форми хвороби участі не беруть. Спричиняють її ентеровіруси Коксакі, ECHO. Частіше хворіють на герпетичну ангіну діти.

Від банальних форм відрізняється поступовим наростанням лихоманки: від 37 першими днями, до 39 через 3–4 доби від початку захворювання. Скарги типові: біль під час ковтання, головний біль, збільшення підщелепних лімфовузлів.

Свою назву герпетична ангіна отримала через візуальну картину горла. Під час огляду виявляються пухирці, схожі на висипання герпесу, розташовані на передніх дужках, на м’якому піднебінні, на мигдаликах.

Характерних для герпесу висипань по лініях нервових волокон не визначається.

Ангіна вірусна

За таких ситуацій запалення мигдаликів провокують респіраторні віруси: збудники грипу, парагрипу, рино та аденовіруси, коронавіруси.

Перебіг і клінічна картина процесу властиві саме тонзилофарингіту: поєднаному ураженню мигдаликів та горла.

Риси вірусної ангіни:

• температура нормальна або підвищена до невеликих показників;

• менша інтенсивність болю в горлі;

• більше турбує першіння, кашель, захриплість;

• болить голова, суглоби, м’язи;

• супутній риніт (нежить) у разі інфікування риновірусами;

• якщо причина вірусної ангіни аденовіруси – приєднується кон’юнктивіт;

• присутня діарея, як ознака зараження ентеровірусами;

• збільшення печінки та селезінки з ангіною – ознака інфекційного мононуклеозу.

Загалом симптоматика менше виражена, ніж у випадках, коли причиною ангіни стають гноєрідні бактерії стрептококи.

Проте й тут є особливості: вірусне запалення може накладатися на безсимптомне носійство бета-гемолітичного стрептококу, отже тести на інфекції даватимуть хибні результати. Тому запорука точної діагностики та ефективного лікування – консультація досвідченого отоларинголога (ЛОРа).

Лікування ангіни

Із самого початку процесу необхідно вжити заходів, щоб визначити, чи це дійсно ангіна, чи дифтерія, скарлатина тощо. Наступний крок – виявити збудника: лише це дасть шанс одразу підібрати оптимальний склад медикаментозної терапії. Якщо швидкі тести вкажуть на стрептокок – антибіотики пеніцилінового ряду, у разі інших бактерій – специфічні протибактеріальні препарати. Вірусна ангіна лікується взагалі без антибіотикотерапії, лише в деяких випадках лікар може призначити антибіотики для запобігання ускладненням хвороби.

Якщо в пацієнта має місце типова ангіна, лікування проводиться за такими принципами:

• щадний або, краще – постільний режим із моменту появи симптомів;

• рясне питво, чиста вода для зменшення інтоксикації та запобігання зневодненню;

• м’яка їжа, яка не спричиняє сильного болю під час ковтання;

• протизапальні засоби, знеболювальні;

• десенсибілізувальні, протигістамінні засоби;

• антибіотикотерапія відповідними препаратами, краще – після уточнення профілю чутливості бактерій;

• протигрибкові препарати у випадку мікозної ангіни та для профілактики мікозів унаслідок застосування антибіотиків;

• місцеве лікування – полоскання горла теплими антисептичними та протизапальними розчинами, відварами лікарських рослин;

• зігрівальні компреси на підщелепну ділянку.

За умови своєчасного та адекватного лікування, ангіна триває до тижня. Критерій одужання: зникнення симптомів, нормалізація температури тіла й повна відсутність клінічних ознак хвороби впродовж 3–5 днів.

Атипові ангіни потребують інших лікувальних заходів, збільшується тривалість курсу терапії.

Також лікарі нашої клініки в Вінниці вживають заходів для запобігання ускладненням хвороби: міокардиту, гломерулонефриту, ревматичної гарячки.

Лікування ангіни в дітей

Хвороба в діток має певні особливості: бурхливий перебіг, значна частка вірусних та грибкових ангін.

Щодо лікувального процесу, то його треба проводити в контакті з лікарем через вікові особливості дитячого організму:

• ліжковий режим на весь час лікування;

• регулярне вимірювання температури батьками;

• збивати лихоманку нижче 38,5 градусів не рекомендується;

• не можна давати аспірин через ризик синдрому Рея (ураження печінки, мозку);

• забезпечити адекватний питний режим, навіть якщо дитина відмовляється пити;

• старшим діткам, здатним контролювати себе – додаються полоскання горла фітопрепаратами;

• застосування антибіотиків вирішується суворо індивідуально;

• компреси рекомендуються не завжди.

Щоб уникнути проблем із дитячим здоров’ям, ЛюксМедік Клінік у Вінниці пропонує можливість викликати педіатра додому до хворої дитини. Також ми забезпечимо спостереження після одужання та допоможемо уникнути ускладнень ангіни.

Література

1. Tewfik TL, Al Garni M. Tonsillopharyngitis: clinical highlights. J Otolaryngol. 2005 Jun;34 Suppl 1:S45–9. PMID: 16089240.

2. Guntinas-Lichius O et al. Treatment of recurrent acute tonsillitis-a systematic review and clinical practice recommendations. Front Surg. 2023 Oct 10;10:1221932. doi: 10.3389/fsurg.2023.1221932. PMID: 37881239; PMCID: PMC10597714.

3. Bartlett A, Bola S, Williams R. Acute tonsillitis and its complications: an overview. J R Nav Med Serv. 2015;101(1):69–73. PMID: 26292396.

4. Mattan Bar-Yishay, Ilan Yehoshua, Avital Bilitzky & Yan Press (2022) Treatment outcomes of acute streptococcal tonsillitis according to antibiotic treatment. A retrospective analysis of 242,366 cases treated in the community, European Journal of General Practice, 28:1, 142–149, DOI: 10.1080/13814788.2022.2083105