Вартість та послуги
Подагра — хронічний розлад обміну речовин, за якого в крові підвищується рівень сечової кислоти. Ця кристалічна речовина не виводиться, а відкладається в суглобах, м’яких тканинах та внутрішніх органах людини.

Більшість людей сприймає подагру як патологію виключно суглобів, але це неправильно: хвороба погано позначається на всьому організмі. Просто річ у тому, що до лікаря пацієнтів приводять характерні ураження суглобів. А патологічні процеси у внутрішніх органах, до певного часу, малопомітно прогресують і до часу не привертають уваги. Хоча якраз на початкових етапах, прогресування захворювання можна й потрібно стримувати.
Причини
Головна передумова розвитку подагри – підвищення в крові рівня сечової кислоти, гіперурикемія. У здорової людини ця речовина безперервно синтезується в невеликих кількостях і виводиться із сечею. Але іноді такий механізм обміну дає збій. Тоді в людини розвивається або первинна, або вторинна подагра.
У першому випадку це – самостійне захворювання, у другому – пов’язане з порушенням функції внутрішніх органів.

Чинники розвитку первинної подагри:
- Метаболічний механізм, як правило, – генетичний. У людини погано працюють ферменти, котрі відповідають за обмін сполук азоту, через що сечова кислота не трансформується в розчинні солі, розвивається гіперурикемія.
- Нирковий генез. Порушується виведення уратів із сечею, навіть за нормальної роботи ферментів.
- Змішаний механізм – поєднання метаболічного та ниркового розладів в одного пацієнта.
Вторинна подагра розвивається як наслідок інших захворювань та розладів:
- хвороби нирок (полікістоз, пієлонефрит, гломерулонефрит);
- отруєння важкими металами;
- незбалансоване харчування, ожиріння;
- артеріальна гіпертензія;
- прийом сечогінних засобів;
- зловживання алкоголем, особливо шкідливе пиво (причина того, що чоловіки хворіють майже в сім разів більше за жінок);
- брак питної води.
Обов’язково потрібно шукати причину, через яку розвинулася подагра: лікування потрібно планувати так, щоб усунути провокативний чинник гіперурикемії.
Симптоми
Типовий прояв хвороби – подагричний артрит. Провокується тим, що кристали сечової кислоти випадають в осад у суглобовому хрящі, м’яких тканинах. Там, де слабка циркуляція крові.
Причому помітні болючі симптоми розвиваються іноді через 20–30 років від моменту підвищення рівня сечової кислоти.

Характерні симптоми подагри:
- різкий біль в ураженому суглобі (часто це великий палець ноги);
- набряк, почервоніння запаленого суглоба;
- напад частіше виникає вночі чи під ранок;
- знеболювальні препарати дають слабкий ефект.
Гострий напад може тривати від кількох годин до тижня. Біль дуже сильний, будь-який дотик до запаленої ділянки завдає страждань. Іноді трапляється ураження одразу кількох суглобів (щиколотка, коліно, кисть, лікоть, міжфалангові зчленування), така картина частіше зустрічається в жінок.
У деяких людей, після первинної атаки симптоми подагричного артриту більше не повертаються, але так буває рідко. Як правило, напади відновлюються, їхня частота та інтенсивність із часом наростають.
Хронічний перебіг
Спочатку відкладення мікроскопічні, потім солі накопичуються, утворюючи помітні оку мішечки (тофуси). Згодом, у місцях скупчення сечової кислоти розвивається типове запалення, деформація суглобів, руйнування кісток і м’яких тканин.
Відкладення кристалів сечової кислоти відбувається в шкірі, хрящах вуха й носа, суглобах. Також утворюються уратні камені в нирках, страждає серце (клапанні вади, міокардіосклероз).
Єдиний спосіб захиститися від хвороби – вчасно виявити гіперурикемію. У цьому допоможуть фахівці Universum clinic: ми проводимо діагностику та лікування подагри в Києві, Львові, Чернівцях, Ужгороді та в Хмельницькому. У будь-якій філії клініки можна обстежитися на предмет безсимптомної або симптомної гіперурикемії. Кожна людина може розраховувати на професійні рекомендації щодо терапії хвороби.
Діагностика
У перебігу подагри виділяють три стадії: безсимптомна, гострих проявів (інтермітувальна) і хронічна. Залежно від періоду хвороби, використовуються різні методи обстеження.

Для діагностики подагри застосовуються:
- клінічний та біохімічний аналізи крові;
- аналізи сечі на виділення сечової кислоти;
- рентгенографія суглобів, КТ;
- мікроскопія суглобової рідини;
- визначення функції ферментних систем крові;
- кардіограма, ЕХО-КГ;
- УЗД нирок та внутрішніх органів;
- іноді доводиться використовувати МРТ.
За результатами, лікар клініки визначає характер перебігу та ступінь розвитку захворювання, знаходить чинники, що провокують подагру. Це дозволяє нам індивідуально скласти план ефективного лікування для кожного пацієнта окремо.
Лікування
Основна увага приділяється тому, щоб знизити концентрацію сечової кислоти в крові. Одночасно – вживаються заходи для усунення болю і розсмоктування скупчень солей.
Для лікування подагри, як правило, використовується терапевтичний підхід:
- протизапальні;
- цитостатики;
- препарати кортикостероїдів (у тому числі й усередину ураженого суглоба);
- специфічні антиподагричні (урикодепресивні або урикозуричні) засоби;
- корекція кислотного стану сечі (підлужування).
Лікування має бути тривале, кілька місяців.
Важливу роль відіграє корекція харчування: необхідно забезпечити адекватний добовий об'єм рідини, обмежити споживання білків, азоту та жирів.

Після стихання гострих явищ, можна підключати фізіотерапевтичні процедури: ультрафіолетове опромінення, фонофорез.
Профілактика
Профілактичні заходи треба проводити у двох напрямках. Уникати чинників ризику хвороби та лікувати інші захворювання, здатні спричинити гіперурикемію.
Для профілактики подагри рекомендується:
- контролювати стан нирок;
- вживати лужні слабомінералізовані води;
- уникати шкідливих звичок (алкоголь);
- якщо серед кровних родичів є хворі – періодично робити аналізи на рівень сечової кислоти в крові.
Завдяки контролю за здоров’ям, захворювання можна виявити на стадії безсимптомної гіперурикемії. Вчасно розпочати терапію та захистити людину від болісних і небезпечних ускладнень подагри.
Реабілітація та дієта
У разі раннього виявлення проблеми, у пацієнтів гарний прогноз. Лікарям вдається нормалізувати або зменшити рівень сечової кислоти до безпечного. Потім, швидше за все, людині буде потрібно тривало, роками, приймати специфічні ліки в підтримувальних дозах.
Щодо харчування, то за такого захворювання, як подагра, дієта часом відіграє вирішальну роль. З неї починається терапія, її ж потрібно дотримуватися для профілактики прогресування патології.
Дієта при подагрі досить сувора.
Рекомендується виключити:
- м’ясо молодих тварин, свинину, м’ясні бульйони та заливні страви;
- гострі та солоні страви, прянощі;
- жирні сорти риби, консерви, ікру;
- повністю відмовитися від пива, коньяків та напоїв зі злаків;
- підсолоджені газовані напої та води;
- кондитерські вироби із кремами;
- фрукти та соки, багаті на фруктозу (цитрусові, яблука), малина, виноград.
Не завдають шкоди:
- супи на бульйонах із нежирного м’яса, риби, птиці;
- одне куряче яйце на день;
- молочні продукти, краще знежирені;
- овочі та гриби;
- мед, натуральний мармелад, суфле, зефіри;
- пшеничні та житні хлібобулочні вироби;
- морси, квас, лужні мінеральні води.

Вина можна до 250 мл на добу, але не частіше, ніж через день. Рекомендується обмежити рибу, томати, горіхи та сало.
Більш докладні рекомендації щодо харчування, спеціаліст Universum clinic надає кожному пацієнту. Це дає людям змогу забути про подагру та зберегти своє здоров’я.
Лiтература
- Shekelle PG, FitzGerald J, Newberry SJ, et al. Management of Gout [Internet]. Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality (US); 2016 Mar. (Comparative Effectiveness Reviews, No. 176.) Introduction. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK356136/
- Abhishek A, Roddy E, Doherty M. Gout - a guide for the general and acute physicians. Clin Med (Lond). 2017 Feb;17(1):54-59. doi: 10.7861/clinmedicine.17-1-54. PMID: 28148582; PMCID: PMC6297580.
- Engel B, Just J, Bleckwenn M, Weckbecker K. Treatment Options for Gout. Dtsch Arztebl Int. 2017 Mar 31;114(13):215-222. doi: 10.3238/arztebl.2017.0215. PMID: 28434436; PMCID: PMC5624445.
- Fenando A, Rednam M, Gujarathi R, et al. Gout. [Updated 2022 Dec 27]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK546606
Часті питання
- головний чинник розвитку хвороби – підвищення рівня сечової кислоти в крові, яке може не мати симптомів упродовж 20–30 років;
- раптово, без видимої причини, з’являється сильний біль у якомусь суглобі (частіше – перший палець стопи) або кількох одночасно;
- уражений суглоб набрякає, червоніє;
- у разі будь-якого дотику до нього, біль посилюється;
- впродовж кількох днів атака слабшає, але може завжди повернутися;
- хронічний процес проявляється виникненням у хрящах та біля суглобів специфічних мішечків (тофусів), заповнених кристалами сечової кислоти.
- генетично успадкованою недостатністю ферментів, котрі беруть участь в обміні азоту;
- розладами функції нирок, коли порушується виведення шлаків;
- неправильним харчуванням із великою кількістю азотистих основ, вуглеводів, ліпідів.
- намагатися перетерпіти симптоми вдома;
- займатися самолікуванням, прогрівати хворі місця;
- розкривати тофуси;
- приймати ліки проти подагри без консультації лікаря (є кілька груп препаратів, вони показані за різних видів гіперурикемії).
- безсимптомна гіперурикемія здатна тривати 20–30 років;
- період гострих проявів (інтермітувальна стадія) буває від 2 до 30 років;
- хронічна стадія починається з моменту появи тофусів і триває десятиліттями;
- медична допомога дозволяє зупинити або уповільнити прогресування хвороби, повернути патологію до норми та відновити здоров’я пацієнтам.