Спірометрія у Вінниці

Частка хвороб дихальної системи в структурі всіх захворювань сягає 20 %, і вони посідають третє місце за показником летальності у світі та в Україні. З огляду на таку статистику, якісна діагностика дихальної системи набуває особливої цінності. Спірометрія – це метод інструментального обстеження, який давно став «золотим стандартом» у діагностиці функції зовнішнього дихання в дорослих та дітей. Пацієнтам ЛюксМедік Клінік у Вінниці, обстеження проводиться автоматизованим сучасним обладнанням, завдяки якому людина швидко отримує вичерпний діагностичний висновок та обґрунтовані лікарські рекомендації.

Що таке спірометрія (спірографія)?

Назва процедури походить від латинського spirare, що перекладається, як «дихати», застосовується методика вже давно й постійно вдосконалюється. Сучасна спірометрія – метод неінвазивного дослідження стану легень та бронхів, який за лічені хвилини надає лікарю низку важливих параметрів дихання. Зокрема, ми дізнаємося швидкість проходження повітря бронхами, динамічні та статичні об’єми легень, інші клінічні характеристики дихальної системи.

Інколи методику обґрунтовано називають спірографія: показники доступні до друку на папері, їх можна зберігати в цифровому вигляді. Отже, крім оцінки дихання на поточний момент, спірометрія дає можливість для динамічного спостереження за станом бронхолегеневої системи.

Навіщо проводять спірографію?

Під час дихання, повітря проходить крізь верхні дихальні шляхи, бронхи та бронхіоли, сягає альвеол, де й відбувається газообмін: вуглекислота виходить із крові, а еритроцити збагачуються киснем. На видоху, насичене вуглекислим газом повітря йде зворотним шляхом, знову минає бронхи та верхні дихальні шляхи й виходить в атмосферу.

Спірометрія досліджує рухи повітря дихальними шляхами, виявляє патологічні зміни в цьому процесі, тому широко застосовується в пульмонології та терапії. Добре зарекомендувала себе, як скринінговий метод обстеження щодо різноманітних захворювань легень та бронхів. Завдяки неінвазивності та доступності – придатна для моніторингу дихальної системи. Спірографія надає показники високої точності, тому нею також користуються в галузі медичної експертизи, у комплексній діагностиці пацієнтів.

Показання до спірографії

Основне призначення методики – дослідження вентиляційної функції дихальної системи у хворих та здорових людей. За результатами спірометрії ми бачимо прохідність бронхів, еластичність та об’єм легень у різних станах і це відкриває для пацієнтів низку перспектив.

Кому рекомендовано обстеження?

З моменту впровадження в практику, спірометрія розглядалася, як метод діагностики неспецифічних хвороб легень та бронхів. Та, завдяки вдосконаленню процедури, її можливості суттєво розширилися.

Наразі спірометрію лікарі застосовують для людей із різних категорій:

• пацієнтам із неспецифічними захворюваннями легень, з ХОЗЛ та бронхіальною астмою;

• хворим на хвороби інших органів і систем, які призводять до порушень зовнішнього дихання;

• тим, у кого клінічно чи в лабораторних показниках виявлено ознаки дихальної недостатності;

• за необхідності скринінгу в пацієнтів із високим спадковим або професійним ризиком астми, ХОЗЛ, легеневих хвороб;

• для оцінки ефективності лікування та визначення прогнозу різних бронхолегеневих хвороб;

• людям, котрим треба оцінити стан дихальної функції (спортсмени, альпіністи, ті, хто перехворів на інфекційні захворювання легень та бронхів тощо).

Які симптоми є підставою для спірографії?

Обстеження призначають лікарі з огляду на клінічну потребу. Однак це не означає, що людині відмовлять, якщо в неї є намір пройти спірометрію, адже ціна процедури цілком доступна, а безпека доведена десятиріччями.

Крім власного бажання пацієнта, підставами для спірографії можуть стати:

• задишка під час звичних раніше фізичних навантажень;

• хронічний кашель (після виключення туберкульозу легень);

• початок або зміна схеми лікування ХОЗЛ, бронхіальної астми;

• епізоди сонного апное (затримка дихання уві сні) та інші негаразди з боку легень, бронхів.

Як проходить процедура спірографії?

Перед початком робочого дня прилад-спірограф калібрується, тому пацієнти можуть бути впевненими в точності отриманих даних. Сам алгоритм спірографії наступний:

• лікар проводить опитування щодо скарг, паління, виробничих шкідливостей тощо;

• вимірюється та реєструється ріст, вага, артеріальний тиск;

• людина сідає перед апаратом, бере до рота стерильний мундштук, з’єднаний з апаратом

• на носа одягаються м’які зажими, щоби повітря проходило виключно через рот та прилад;

• далі пацієнт виконує команди лікаря щодо дихання.

Як дихає пацієнт під час дослідження?

На певних етапах обстеження, щоби отримати необхідні дані, лікар керує диханням пацієнта:

• просить зробити максимально глибокий вдих;

• затим – максимально швидкий видих;

• зробити максимально глибокий видих;

• дихати в зручному, комфортному режимі;

• за потреби, тести повторюються, допоки лікар не впевниться в точності результатів спірометрії.

Як підготуватися до спірографії?

На вентиляційну здатність бронхолегеневої системи, крім хвороб, впливають багато чинників. 

Щоби результат спірометрії був точним та об’єктивним, пацієнтам необхідно:

• зранку перед процедурою не вживати тютюн у будь-якому вигляді та не займатися фізичною працею;

• за 2–3 доби до процедури треба уникати прийому бронходилятаторів, щоби спірометрія не показала норму там, де її немає;

• напередодні добре виспатися, не варто зранку пити чай чи каву, обмежень щодо їжі немає.

Що показує спірографія?

Дослідження на спірографі візуалізує низку важливих параметрів функції зовнішнього дихання, зокрема – статичні, динамічні й похідні легеневі обсяги та швидкісні показники дихання.

Основні показники спірометрії:

• загальна ємність легень (ЗЄЛ, TLC) – максимальний об’єм повітря, який вміщують легені;

• життєва ємність легень (ЖЄЛ, VC) – об’єм, який людина здатна видихнути чи вдихнути;

• залишковий об’єм (ЗОЛ, RV) – кількість повітря, що лишається після максимально можливого видиху;

• обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1, FEV1) – об’єм повітря, який людина здатна видихнути при максимальному напруженні за 1 секунду;

• пікова швидкість видиху, індекси Генслера та Тіффно, низка показників миттєвої швидкості повітря в різні моменти видих тощо.

Загалом, під час спірографії реєструють та обчислюють понад 25 параметрів. За ними лікар може побачити обструктивні (бронхоспазм) чи рестриктивні (втрата еластичності легень) зміни та інші важливі аспекти зовнішнього дихання.

Коли не рекомендується проходити спірографію?

Протипоказань для обстеження не дуже багато і вони, головно, зумовлені можливим навантаженням під час тесту. Зокрема, відмовитися від спірографії треба в таких ситуаціях:

• наявне кровохаркання чи підозра на легеневу кровотечу, пневмоторакс;

• просунуті форми варикозної хвороби нижніх кінцівок;

• високий артеріальний тиск (більше, ніж 200/100 мм рт.ст.);

• підозрювана або доведена аневризма аорти;

• епізод інфаркту чи інсульту впродовж останніх трьох місяців;

• перший місяць після операції на черевній чи грудній порожнині;

• системні інфекційні захворювання, лихоманка;

• нестабільна стенокардія, декомпенсована серцево-судинна недостатність;

• когнітивні розлади, які унеможливлюють виконання команд лікаря.

Інколи не доцільно обстежувати людей похилого віку: щодо них немає актуальних нормативних показників спірометрії, розшифровка результатів буде не об’єктивною.