Тривожні розлади

Тривожні стани – найпоширеніші невротичні розлади, які, на жаль, часто ігноруються самими людьми, через що поступово руйнують їхнє життя.

Сама по собі, тривога є нормальною реакцією мозку на стрес, критичні зміни у звичному життєвому укладі. Однак, у певних випадках, у людини формується патологічна тривожність: стан занепокоєння, нервової напруги, що зберігається довше, ніж 6 місяців поспіль.

Без діагностики та лікування, тривожний стан, за будь-якого виду та за будь-якої причини, вкрай негативно позначається на психологічному та тілесному здоров’ї. Страждає якість життя, знижується інтелектуальна та фізична працездатність, виникає ризик розвитку повноцінної депресії. Також підвищується небезпека серцево-судинних захворювань, нейродегенеративних процесів.

Причини

Про проблему тривожних розладів говорили ще піонери психології. І майже одразу стало зрозуміло, що тривога може бути, як характерною рисою особистості, так і психічною патологією.Медична допомога буває потрібна в обох випадках майже завжди. Звісно, з огляду на чинник, котрий призвів до затяжної тривоги.

Типові причини тривожних розладів:

• генетична схильність;
• патологія виношування, ускладнені пологи;
• дію надмірного стресу (смерть близької людини, інші життєві катастрофи та події, що травмують психіку);
• пережиті епізоди насильства, зокрема, й сексуального;
• медикаментозна, наркотична, алкогольна залежність;
• зловживання стимуляторами, енергетиками;
• травми голови в молодому чи зрілому віці;
• тяжкі тілесні (соматичні) захворювання.

Головна причина криється в мозку, у лімбічній системі, яка контролює емоційний стан людини. Під впливом вказаних чинників, у підкіркових центрах порушується обмін нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну, гамма-аміномасляної кислоти). Проявляється це своєрідною «готовністю», вразливістю, до будь-якого стресу, навіть уявного.

Якщо процеси не зупинити, дисбаланс нейромедіаторів у майбутньому здатен призвести до деменції.

Симптоми

Залежно від причин та провокативного чинника, усі тривожні розлади поділяються на дві категорії: первинні (генетичні, формуються ще з раннього дитинства) та вторинні, спричинені стресами, травмами, хворобами. Другий клінічний критерій – тяжкість, тривалість емоційних порушень.

Від того, яка в людини тривожність, симптоми дещо відрізнятимуться.

Генералізований тривожний розлад

Характеризується підвищеною тривожністю, навіть без реальних приводів до стресу. Типові ознаки:

• постійне відчуття знервованості, занепокоєння;
• швидка втомлюваність;
• проблеми із концентрацією уваги;
• дратівливість, надмірна запальність;
• головний біль, біль у суглобах, проблеми із травленням, серцеві скарги;
• порушення сну, важко засинати, або сон занадто чутливий;
• тривалий перебіг, люди страждають місяцями та роками.

У дітей, подібним чином може проявлятися СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності).

Панічний розлад

На відміну від генералізованого, що має характер такої собі фонової тривоги, панічний розлад – нападоподібний. На тлі, здавалося б, психоемоційного благополуччя, гостро, раптово розвивається панічна атака:

• частішає серцева діяльність, серце б’ється до 130 ударів на хвилину;
• кидає в піт;
• виникає біль у грудях;
• відчуття неповноцінного вдиху;
• тремтіння в тілі;
• запаморочення;
• страх смерті.

Подібний напад тривожності здатний приходити будь-якого часу дня та ночі, іноді стається кілька разів на добу. Триває атака хвилини, які щодо самого пацієнта здаються годинами.

Соціальний тривожний розлад

Страх, який виникає під час спілкування з іншими людьми. Переслідує відчуття засудження іншими, страх отримати негативну оцінку від суспільства, колективу. Проблема проявляє себе, коли людина потрапляє в групу людей або їй треба контактувати із соціумом:

• вегетативні порушення (пітливість, почервоніння, тремтіння кінцівок, голови, тулуба);
• прискорене серцебиття;
• біль у животі, непереборні (імперативні) позиви до туалету;
• нудота, блювота;
• складно поглянути іншим людям у вічі, голова опущена;
• приглушеність голосу.

Такі пацієнти прагнуть залишатися непоміченими, уникають лідерства, приятельських та професійних стосунків. Відповідно, страждає командна робота.

Іноді в дітей із таким розладом спостерігається селективний мутизм – німота, нездатність говорити в певних ситуаціях.

Прості фобії

Такі порушення вважаються ірраціональним страхом. Тобто, людина відчуває неконтрольований острах щодо, у принципі, невинних речей і процесів:

• у дітей – острах темряви;
• агорафобія (страх відкритого простору);
• клаустрофобія (паніка в тісних приміщеннях);
• страх висоти, польоту, вигляду крові, тварин, павуків тощо.

Коли на людину діє подразник, котрий спричиняє фобію, розвивається повноцінна панічна атака. Із симптомами, викладеними вище.

Діагностика у Вінниці

Попри очевидність симптомів, розібратися в діагнозі в конкретного пацієнта буває складно. Ключове значення тут має професійність лікаря.

Спеціалісти ЛюксМедік Клінік проводять коректне консультування із застосуванням міжнародно визнаних критеріїв оцінювання тривоги.

Ми не тільки встановлюємо діагноз, важливе значення має і діагностика рівня тривожності, оскільки від її результатів залежить тактика лікування пацієнта

Для діагностики тривожних розладів та їхніх особливостей застосовуються:

• лікарське опитування-консультація самого пацієнта та його родичів;
• заповнення спеціалізованих анкет-опитувальників (наприклад – DSM-5);
• лікарський огляд щодо вегетативних реакцій, тонусу м’язів;
• ЕКГ для виключення серцевої патології;
• обстеження легень, якщо провідний симптом – задишка;
• оцінювання когнітивних навичок;
• консультація невролога, психіатра, оскільки тривога буває симптомом інших проблем, наприклад – хвороби Паркінсона, різних неврозів.

Для конкретизації стану застосовуються різні опитувальники. З їхньою допомогою вдається визначити різновид тривожного розладу, його тяжкість, ймовірні ризики та завдана хворобою шкода. Потім складається план терапії. Індивідуальний для кожного пацієнта.

Лікування тривожних розладів у Вінниці

За умови раннього звернення по кваліфіковану допомогу, пацієнти можуть обійтися без медикаментозного лікування, лише допомогою психолога та роботою над собою. На жаль, до ЛюксМедік Клінік часто звертаються люди з давніми процесами.

Тоді, для лікування тривожних розладів доводиться застосовувати весь арсенал методик та ліків:

• психотерапія;
• навчання методів управління стресом;
• когнітивно-поведінкова терапія;
• експозиційна терапія;
• техніка прийняття та прихильності;
• фітотерапевтичні засоби;
• антидепресанти;
• протитривожні (анксіолітики);
• заспокійливі;
• нейролептики;
• бета-блокатори;
• фізіотерапія.

Хороший результат дає лікування тривожності груповими заняттями. У групах підтримки люди допомагають, власне, собі, та іншим, однак потрібно уникати порад із терапії: те, що допомогло позбутися тривоги одній людині, здатне нашкодити іншій.

Профілактика

Специфічних заходів запобігання тривожним розладам немає. Проте, знизити ризик розвитку патологічної тривоги можна:

• користуватися засобами захисту під час їзди велосипедом, на скейті й т.і.;
• уникати рутини та гіподинамії;
• займатися фізкультурою, помірною фізичною активністю;
• частіше гуляти на свіжому повітрі;
• знайти комфортне соціальне оточення та спілкуватися із цими людьми;
• освоїти техніки контролю стресу, уникати стресових ситуацій;
• практикувати аутотренінг;
• регулярно харчуватися, 4–5 прийомів їжі на день.

Особливої уваги потребують діти та підлітки. Генетична схильність до тривожних станів робить багатьох із них уразливими в переломні періоди життя.

Коли дитина оформляється до дитячого садочку, йде до школи або вступає до ВНЗ, її поведінка може змінитися. Батькам необхідно відстежувати такі процеси, щоб вчасно пройти консультацію у фахівця. До ЛюксМедік Клінік спочатку можна звернутися онлайн.

Реабілітація та принципи харчування

Тривожні розлади схильні до рецидивів, хоч і не такою мірою, як депресії. Кожен пацієнт клініки після курсу лікування отримує докладні, індивідуальні рекомендації, як зберегти своє емоційне здоров’я. Основні принципи викладено вище, у розділі про профілактику тривоги.

Щодо харчування, то клінічного значення дієта практично не має. Клінічні дослідження в цьому напрямі ще ведуться, поки що їхні результати суперечливі.

Єдине, у чому сходяться думки: алкоголь не допоможе позбутися тривожного стану.

Ми рекомендуємо харчуватися регулярно, забезпечити достатню кількість вуглеводів, свіжих овочів та фруктів. Іноді тривогу знімає просто порція улюблених ласощів, але «заїдання» стресу небезпечне ожирінням. Тому буде краще, якщо меню складатиме досвідчений фахівець-нутриціолог.

Література

1. Penninx BW et al. Anxiety disorders. Lancet. 2021 Mar 6;397(10277):914-927. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00359-7. Epub 2021 Feb 11. Erratum in: Lancet. 2021 Mar 6;397(10277):880. PMID: 33581801; PMCID: PMC9248771.
2. Langarita-Llorente R, Gracia-Garcia P. Neuropsicologia del trastorno de ansiedad generalizada: revision sistematica [Neuropsychology of generalized anxiety disorders: a systematic review]. Rev Neurol. 2019 Jul 16;69(2):59-67. Spanish. doi: 10.33588/rn.6902.2018371. PMID: 31287149.
3. Doyle MM. Anxiety Disorders in Children. Pediatr Rev. 2022 Nov 1;43(11):618-630. doi: 10.1542/pir.2020-001198. PMID: 36316261.
4. Locke AB, Kirst N, Shultz CG. Diagnosis and management of generalized anxiety disorder and panic disorder in adults. Am Fam Physician. 2015 May 1;91(9):617-24. PMID: 25955736.
5. Nielsen B, Andersen K. [Alcohol, anxiety, and depression]. Ugeskr Laeger. 2022 Apr 4;184(14):V10210816. Danish. PMID: 35410655.