Пієлонефрит

Пієлонефрит – гостре або хронічне інфекційне запалення тканини нирки та її збиральної системи (мисок, чашок). Буває, як одностороннім, так і двобічним.

 Це найпоширеніше захворювання в урології: на пієлонефрит хворіють люди будь-якого віку, обох статей. Жінки хворіють у 5 разів частіше за чоловіків, що пов’язано з анатомічними особливостями уретри. Імовірність розвитку процесу в дитини нижча, але все ж таки є.

Патологія небезпечна, оскільки гостре запалення здатне швидко призвести до тяжких порушень функції нирок та інших органів. Хронічний пієлонефрит також нічого доброго не обіцяє: ниркова тканина після кожного загострення втрачає відсоток функціональності, підвищується ризик розвитку хронічної хвороби нирок.

Щоб уникнути небезпечних наслідків хвороби, лікувати пієлонефрит потрібно швидко і правильно. У Вінниці, кваліфіковану допомогу можна отримати в Universum clinic. Також консультація досвідченого уролога доступна у Києві, Львові, Хмельницькому та інших філіях клініки.

Причини

Головні збудники – бактерії (кишкова паличка, стафілококи, протей, стрептококи), рідше запалення спричиняють мікоплазми, віруси та грибки. До нирок інфекція потрапляє або з нижніх сечовивідних шляхів, як наслідок уретриту чи циститу, або заноситься кров’ю з інших органів (екстраренальні вогнища).

У цілком здорової людини бактерії проходять нирки транзитом або вимиваються сечею. Однак так відбувається не завжди.

Поширені причини розвитку пієлонефриту, які роблять організм вразливим перед інфекцією:

• сечокам’яна хвороба, каміння перекриває відтік сечі, ушкоджує тканини, відкриваючи шлях мікробам;
• цукровий діабет, подагра;
• порушення кровообігу в нирках;
• аномалії розвитку нирок та сечовивідних шляхів;
• вогнища хронічної інфекції (карієс, простатит, сальпінгіт, тонзиліт);
• ослаблення імунітету (приймання кортикостероїдів, імуносупресорів);
• спроби самостійного лікування інфекцій (не тільки нефрологічних), через що підвищується резистентність та активність патогенних мікробів.

Найчастіше, збудником стає ​​кишкова паличка. Ці мікроорганізми здатні прикріплюватися до епітелію балій (мисок), що називається феноменом адгезії. Потім починають колонізувати орган, призводять до гострого, нерідко – і до гнійного запалення.

Чому частіше хворіють жінки

Тут причин кілька:

• коротка та широка уретра, котру інфекція легко долає;
• часті гінекологічні захворювання та інфекції сечового міхура;
• вагітність, бо збільшена матка зміщує органи черевної порожнини та заважає нормальному сечовиділенню;
• післяпологове ослаблення імунітету в разі патології вагітності або пологів.

Також жінки часто страждають від хронічного сальпінгіту, сальпінгоофориту. Патогенні мікроорганізми з вогнищ у малому тазі здатні проникнути в нирки та спричинити інфекційне запалення.

Види хвороби

Залежно від чинників ризику в окремого пацієнта, пієлонефрит буває первинним (на тлі здорової сечовидільної системи) або вторинним, як наслідок циститу, сечокам’яної хвороби.

За перебігом – гострим чи хронічним, причому процес схильний до хронізації. Одна з причин цього – бактеріальні асоціації: в одного хворого часто виявляють одразу кілька різних збудників. Коли лікування пієлонефриту проводиться некваліфіковано або в домашніх умовах, таке явище не враховують, через що захворювання і стає хронічним.

Симптоми

Прояви хвороби залежать від характеру перебігу процесу, від супутньої патології та загального стану пацієнта.

Симптоми гострого пієлонефриту:

• різкий початок;
• підвищення температури до 39–40 градусів;
• виражена слабкість;
• озноб;
• нудота;
• біль у попереку праворуч чи ліворуч (при односторонньому гострому пієлонефриті) або оперізувальний (у разі двостороннього);
• сеча каламутна, з домішками гною (вигляд м’ясних помиїв, може виникати не одразу, а на 3–5 день хвороби, коли серозне запалення переходить у гнійне).

Затримка сечі, погіршення сечовипускання за неускладненого процесу зустрічається рідко. Якщо ж людина страждає на сечокам’яну хворобу, котра підвищує ризик бактеріального запалення, то сечовиділення з ураженої нирки може припинятися. Зменшення обсягу добової сечі – ознака серйозності хвороби, таким людям потрібна термінова допомога.

Хронічний пієлонефрит частіше виникає внаслідок недолікованого гострого, хоча іноді зустрічається і як первинний процес. Симптоми такого варіанта хвороби, часто уваги не привертають:

• слабкість;
• субфебрильна температура (до 37,5 градусів);
• тупий біль у боці на боці ураженої нирки;
• погіршення апетиту;
• дизурія (розлади сечовипускання – позиви частішають або стають рідшими, нічні вставання).

У періоді ремісії, пацієнт навряд чи відстежуватиме перелічені прояви. А коли приходить фаза загострення, то виникають супроводжуючі гострий пієлонефрит симптоми, перелічені вище.

Діагностика у Вінниці

За клінічними проявами, діагноз ані гострого, ані тим більше хронічного пієлонефриту, встановити неможливо. До того ж багато хто з пацієнтів може мати атипову картину захворювання. Наприклад, при сечокам’яній хворобі, інфекція нирок здатна нагадувати ниркову кольку, а в людей із діабетом буває не дуже високою температура.

Для діагностики пієлонефриту проводяться:

• лікарське опитування та огляд;
• аналізи сечі, мікроскопія та бакпосів;
• клінічний та біохімічний аналізи крові;
• бакпосів крові на стерильність;
• УЗД нирок, органів малого таза та сечовидільної системи;
• рентгеноконтрастні методики, включно з КТ;
• іноді доводиться використовувати радіоізотопні методики.

Якщо УЗД або КТ знаходить ознаки блокування відтоку сечі з нирки, може знадобитися ендоскопічна діагностика – цистоуретеропієлоскопія. Через уретру, у міхур та сечовід вводиться тонкий катетер, ним доходять до ниркової балії та усувають блок. Отже, одразу на етапі діагностики, можна провести й лікувальну процедуру.

Лікування у Вінниці

Як правило, використовуються терапевтичні методики, але іноді виникає потреба в оперативному втручанні.

Для лікування неускладненого пієлонефриту застосовуються:

• антибіотики, котрі переважно виводяться нирками, препарати підбираються за результатами посіву сечі (призначаються ті, до яких збудники зберегли чутливість);
• спазмолітики;
• протизапальні;
• дезінтоксикаційна терапія за допомогою внутрішньовенних інфузій.

Схема складається індивідуально, з обов’язковим урахуванням причин хвороби (санація карієсу, лікування гаймориту, сальпінгоофориту та інших вогнищ інфекції в організмі). В Universum clinic, за потреби, організовуються консультації необхідних лікарів – гінеколога, ЛОР-лікаря та інших фахівців.

Для успішного лікування ускладненого або вторинного пієлонефриту бувають необхідні інвазивні втручання: катетеризація сечоводу, накладення нефростом для відтоку сечі.

Головне – не дати хвороби заподіяти непоправної шкоди ниркам та організму, уникнути переходу в хронічну форму та запобігти нирковій недостатності.

Дієта при пієлонефриті повинна забезпечити організм енергією та компенсувати втрати білка. Рекомендується негазована вода без обмежень (якщо сеча відходить нормально), багато легкозасвоюваних вуглеводів та протеїнів. Зменшувати споживання солі, якщо відтік сечі збережено, не потрібно.

Завдяки доступу до сучасних методів діагностики та моніторингу, пацієнти Universum clinic у Вінниці та інших містах України отримують можливість повністю вилікувати пієлонефрит. З лабораторним підтвердженням одужання.

Профілактика

Основний напрямок – захистити людину від чинників ризику, котрі підвищують ймовірність захворіти. Для профілактики пієлонефриту рекомендується:

• уникати переохолодження;
• ретельно дотримуватися правил гігієни;
• використовувати презервативи під час статевих контактів;
• періодично обстежуватися щодо сечокам’яної хвороби;
• підтримувати оптимальний імунний статус;
• звертатися до фахівців для своєчасного лікування інфекцій сечовивідних шляхів.

Вказані заходи допоможуть знизити ризик первинного гострого пієлонефриту, захистять від загострення, якщо процес хронічний.

Реабілітація

Після курсу лікування гострого пієлонефриту з лабораторним підтвердженням одужання (стерильна сеча), реабілітація мінімальна. Лікар підбирає вправи ЛФК, можливо, будуть корисні фізіотерапевтичні процедури.

Якщо проводилися хірургічні втручання, то реабілітаційні заходи складаються, з рекомендацій хірурга.

За хронічної форми захворювання, рекомендується тричі на рік проходити консультацію уролога, обстежуватися методом УЗД, здавати аналізи сечі та крові.

Для закріплення досягнутих успіхів бувають корисні курси фітотерапевтичного лікування. Які препарати приймати та як довго – докладно розповість уролог клініки.

Література

1. Castaigne J, Georges B, Jouret F. Vignette diagnostique de l’étudiantLa pyélonéphrite aiguë [Acute pyelonephritis]. Rev Med Liege. 2022 Sep;77(9):544-547. French. PMID: 36082603.
2. Сlinical Practice Guidelines for the Antibiotic Treatment of Community-Acquired Urinary Tract Infections Cheol-In Kang1Infect Chemother. 2018 Mar; 50(1):67-100. English.
3. Pierce C, Keniston A, Albert RK. Imaging in Acute Pyelonephritis: Utilization, Findings, and Effect on Management. South Med J. 2019 Feb;112(2):118-124. doi: 10.14423/SMJ.0000000000000936. PMID: 30708379.
4. Pietrucha-Dilanchian P, Hooton TM. Diagnosis, Treatment, and Prevention of Urinary Tract Infection. Microbiol Spectr. 2016 Dec;4(6). doi: 10.1128/microbiolspec.UTI-0021-2015. PMID: 28087935.