Вартість та послуги
Аденома простати – хронічне захворювання, за якого аномально розростаються тканини передміхурової залози. Процес доброякісний, часто пов’язаний із віком: симптоми патології виникають у 10 % 40-річних чоловіків, а до 80 років число пацієнтів з аденомою простати сягає 80–90 %. Захворювання спричиняє тяжкі симптоми, може призвести до пошкодження нирок та раку, тому потребує лікування.

Причини
Головна причина криється в анатомії передміхурової залози. Цей орган, по суті, складається з безлічі дрібних залоз, котрі оточені гладком’язовими клітинами та сполучною тканиною.
Під впливом певних чинників, ці дрібні залози починають розростатися, збільшуватися в розмірах, розвивається доброякісна пухлина залозистої тканини – аденома простати. Синонім такого процесу – доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ).
Найбільш поширені причини аденоми простати:
- інфекції статевої системи, хронічний простатит;
- застій простатичного секрету, нерегулярне статеве життя;
- цукровий діабет;
- ожиріння, метаболічний синдром;
- нераціональне харчування з надмірним вмістом жирів та дефіцитом клітковини;
- зловживання алкоголем;
- гіподинамія;
- серцево-судинні захворювання;
- розлади балансу статевих гормонів
Є дані, що схильність до аденоми простати успадковується генетично. Тобто, якщо в чоловіка в родині було виявлено ДГПЗ, то в його братів та синів, ризик захворіти вищий.
Симптоми
Простата розташована так, що її центральна частина охоплює ділянку чоловічої уретри. Коли розвивається гіперплазія тканини передміхурової залози (доброякісна пухлина), сечівник у цьому місці здавлюється, порушується відтік сечі.

Через це, коли виникає аденома простати, симптоми досить типові:
- слабшає струмінь сечі під час сечовипускання;
- позиви сильні, аж до нетримання сечі;
- цівка тонка, млява, чоловікові доводиться тужитися;
- після туалету залишається відчуття, ніби сечовий міхур не спорожнів;
- позиви по-маленькому частішають, доводиться вставати вночі;
- у сечі та спермі з’являються домішки крові;
- слабшає лібідо.
Хвороба підступна, симптоми розвиваються повільно та непомітно. Рекомендуємо звернутися до уролога, якщо з’являється хоча б одна з ознак, перерахованих вище. Або, якщо впродовж місяця доводиться двічі чи частіше вставати вночі до туалету.
Консультація уролога Universum clinic доступна в Києві, Хмельницькому, Львові та інших містах, де розташовані філії клініки. Не варто затягувати: прогресування хвороби здатне знищити нирки, часто призводить до циститів. Також, подібні симптоми виникають за розвитку раку простати – найнебезпечнішої патології, котра успішно лікується в разі раннього виявлення.
Діагностика
Перший етап – лікарське опитування. Лікар опитує пацієнта щодо симптомів та проявів хвороби, приблизно визначає стадію патології (всього їх три).
Потім переходять до об’єктивної діагностики аденоми простати:
- урологічний огляд із пальцевим обстеженням;
- аналізи сечі та простатичної рідини;
- мазок з уретри, бактеріологічний та цитологічний;
- дослідження уродинаміки, параметрів сечовиділення;
- УЗД органів сечостатевої системи, у тому числі в режимі доплерографії;
- рентгенобстеження сечовивідних шляхів із контрастом, КТ, МРТ.
Точність діагностики залежить від оснащення клініки. У Києві та інших філіях Universum clinic активно застосовується УЗД із використанням трансректального датчика. Це дає змогу отримати максимум інформації про стан органу, відрізнити ДГПЗ від раку.
Після верифікації діагнозу аденома простати, лікування призначається за індивідуальним принципом. Враховується причина, стадія процесу, вік пацієнта та інші вагомі чинники.
Лікування
На початкових етапах, стримати прогресування хвороби та позбавити чоловіка симптомів, можна консервативним способом. У просунутих стадіях або коли ДГПЗ призвела до тяжких ускладнень (кровотеча, гостра затримка сечі), необхідна операція.
Консервативний підхід
Мета терапії – зменшити об’єм передміхурової залози, розблокувати уретру, захистити пацієнта від ускладнень.
Для медикаментозного лікування аденоми простати використовуються такі препарати:
- гормональні засоби, що нормалізують баланс статевих гормонів;
- інгібітори ферменту 5-α редуктази;
- група α-адреноблокаторів;
- антагоністи мускаринових рецепторів;
- фітотерапевтичні засоби;
- деякі антибіотики;
- комплекси амінокислот.
Медикаментозне лікування, зазвичай, проводиться в домашніх умовах, тривалий час, кілька місяців. До лікаря необхідно звернутися лише для обстеження, і щоби підібрати схему. Упродовж лікування курс може змінюватися, різні ліки комбінуються для досягнення кращого ефекту.
Хірургічний підхід
До оперативного лікування доброякісного новоутворення є прямі покази, усім хворим операцію не проводять. Допомога хірурга потрібна в разі гострої затримки сечі, за кровотечі (гематурія), у разі утворення каменів сечового міхура та небезпеки ураження нирок.

Коли хірургічно усувається аденома простати, операція називається аденомектомія. Залежно від стану пацієнта та параметрів хвороби, застосовуються або інвазивні, з розрізом шкіри, або неінвазивні втручання (через уретру, без розрізу).
Може використовуватися і термотерапія, вплив на передміхурову залозу високих температур. Прогріванням тканин спеціальним інструментом через пряму кишку, лікарі відновлюють нормальне сечовипускання, проте такі методики ефективні лише на 1 та 2 стадії захворювання.
Просимо звернути увагу: якщо в чоловіка впродовж 12–24 годин не виділяється сеча, потрібна термінова допомога уролога. Такий стан небезпечний, необхідно встановлювати сечовий катетер або робити пункцію сечового міхура, щоб звільнити його від рідини.
Профілактика
Запобігти розвитку патології можна не завжди: спадково велика, або схильна до гіпертрофії залоза, рано чи пізно спричинить характерні симптоми. Але можна зменшити ризик новоутворення в молодому та середньому віці.
Для профілактики аденоми простати рекомендується:
- захищатися від венеричних інфекцій;
- вести регулярне статеве життя;
- уникати гіподинамії, сидячого способу життя чи роботи;
- збалансовано харчуватися;
- після 40 років – щорічно проходити профілактичне обстеження в уролога.
Реабілітація та харчування
Медикаментозна терапія проводиться тривало, дає змогу зменшити розміри передміхурової залози без операції та не потребує особливих реабілітаційних заходів. Що ж до оперативного лікування, то тут усе залежить від методики аденомектомії.
За відкритого втручання потрібно кілька днів спокою та постільного режиму. У разі малоінвазивної трансуретральної операції, період відновлення скорочується до 2–3 діб.

Роль дієти помітна на етапі профілактики або лікування ранніх стадій хвороби. Рекомендується:
- додати до меню фрукти та овочі, корисні томати, броколі;
- збільшити частку ненасичених жирів (оливкова олія);
- влаштовувати рибні дні (лосось);
- на десерт – ягоди (ожина, чорниця, малина).
У меню варто обмежити жирне та смажене м’ясо, молочні продукти, крохмаль та тверді жири. Помірне вживання алкоголю, вина, не підвищує ризик ДГПЗ, але може погіршити стан, якщо процес уже розвивається.
Література
- Kim EH, Larson JA, Andriole GL. Management of Benign Prostatic Hyperplasia. Annu Rev Med. 2016;67:137-51. doi: 10.1146/annurev-med-063014-123902. Epub 2015 Sep 2. PMID: 26331999.
- Vuichoud C, Loughlin KR. Benign prostatic hyperplasia: epidemiology, economics and evaluation. Can J Urol. 2015 Oct;22 Suppl 1:1-6. PMID: 26497338.
- Sharma M, Chadha R, Dhingra N. Phytotherapeutic Agents for Benign Prostatic Hyperplasia: An Overview. Mini Rev Med Chem. 2017;17(14):1346-1363. doi: 10.2174/1389557516666160621103817. PMID: 27337973.
- Deyirmendjian C, Elterman D, Chughtai B, Zorn KC, Bhojani N. Surgical treatment options for benign prostatic obstruction: beyond prostate volume. Curr Opin Urol. 2022 Jan 1;32(1):102-108. doi: 10.1097/MOU.0000000000000937. PMID: 34669611.
Часті питання
- на ранніх етапах застосовується медикаментозний підхід;
- консервативна терапія комплексна, комбінована, проводиться роками;
- іноді ефект має термотерапія, застосування високих температур на тканину передміхурової залози;
- у просунутих стадіях захворювання потрібне хірургічне втручання, аденомектомія;
- операція може проводитися з розрізом шкіри в промежині, над лобком, або ендоскопічно – через уретру.
- вживати сечогінні засоби;
- терпіти проблеми із сечовипусканням;
- відкладати консультацію уролога за найменшої підозри на ДГПЗ.
- вночі доводиться вставати в туалет двічі або частіше;
- слабшає напір сечі;
- позиви стають частіше, але біль та різі при сечовипусканні, як правило, не відмічаються;
- виникає гостра затримка сечі, ішурія, що пов’язано з рефлекторними механізмами.
- головна відмінність – злоякісний процес швидше прогресує, виникає біль у промежині, погіршується загальне самопочуття;
- всі інші симптоми (проблеми із сечовипусканням, кров у сечі, часті позиви) можливі, як за доброякісного, так і за злоякісного захворювання;
- точно розрізнити ці два новоутворення може лише фахівець після обстеження (аналізи крові на онкомаркери, УЗД).