Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

Тиреотоксикоз (гіпертиреоз) – це ендокринне захворювання, причиною якого є надлишок гормонів щитоподібної залози. Патологія провокує прискорення метаболічних процесів, у результаті організм починає працювати на знос, порушуються функції різних органів та систем.

Причини розвитку тиреотоксикозу

Тиреотропний гормон (ТТГ), що виробляється гіпофізом, контролює баланс гормонів Т3 та Т4. Порушення у роботі цього механізму можуть спровокувати різні фактори:

• доброякісне новоутворення щитоподібної залози – аденома;
• гормонально-активне новоутворення гіпофіза – тиреотропінома;
• неправильний прийом препаратів тиреоїдних гормонів – L-тироксину та його аналогів.

Розвиватися хвороба може і тлі патологічних змін щитоподібної залози. Причинами тиреотоксикозу в такому разі можуть бути:

• збільшення щитоподібної залози;
• об'ємні утворення, що характеризують вузловий зоб;
• тиреоїдит, при якому запалюється щитоподібна залоза.

Погана спадковість може стати причиною виникнення тиреотоксикозу. Захворювання частіше вражає жінок, особливо тих, які старші 30 років. З віком ймовірність розвитку патології підвищується. Захворіти на гіпертиреоз можуть також люди, які вживають з продуктами надмірну кількість йоду.

Ознаки гіпертиреозу

Щитоподібна залоза регулює швидкість метаболізму в організмі. Певний баланс гормонів контролює витрати енергії. Тиреотоксикоз щитоподібної залози супроводжується такими симптомами:

• прискорене серцебиття (до 120 ударів/хв і більше);
• емоційна лабільність, підвищена збудливість, плаксивість;
• проблеми із концентрацією уваги;
• порушення сну;
• зниження ваги (навіть за правильного раціону);
• збої менструального циклу, що іноді доходить до аменореї (повного припинення менструації);
• підвищення рівня цукру у крові;
• тремор кінцівок;
• припливи жару;
• підвищена пітливість;
• часті випорожнення та сечовипускання;
• ломота у кістках;
• випинання очного яблука, синдром сухого ока, сльозотеча;
• зниження лібідо.

Коли у кров виділяється надмірна кількість тиреоїдних гормонів, в організмі виникає «пожежа». Такий стан можна порівняти з будинком, коли в піч кладуть багато дров. В результаті виділяється багато тепла та енергії. Будинок перегрівається, перебувати у ньому дуже некомфортно.

Стадії розвитку тиреотоксикозу

Гіпертиреоз проходить три стадії розвитку:

1. Легка. Симптоматика проявляється незначно чи відсутня. Тому клінічна картина розмита. Рівень ТТГ знижується, а рівень T3 та T4 перебувають у межах норми.
2. Середня. Вміст тиреоїдних гормонів підвищується. Це призводить до порушень роботи різних систем організму, органів зору, опорно-рухового апарату.
3. Тяжка. Пацієнт почувається погано. Спостерігається сильне виснаження. З'являється небезпека для життєво важливих функцій.

Важливо провести диференціальну діагностику, оскільки симптоми захворювання, що виявляються на різних стадіях розвитку, можуть свідчити й про інші патології.

Як діагностують тиреотоксикоз

На первинному огляді лікар-ендокринолог збирає анамнез. Якщо підтвердиться, що стан пацієнта пов'язаний із порушеннями у роботі ендокринної системи, буде призначено обстеження. Діагностика може припускати:

• лабораторні аналізи крові на ТТГ, вільні та загальні Т3 та Т4, антитіла до тиреопероксидази та до тиреоглобуліну;
• ультразвукове дослідження щитоподібної залози;
• пункційну біопсію — визначення доброякісності чи злоякісності вузлів щитоподібної залози.

Лікар також проводить пальпацію щитоподібної залози. При гіпертиреозі відчуватиметься болючість.

Як лікують захворювання

Лікування тиреотоксикозу спрямоване на нормалізацію рівня тиреоїдних гормонів у крові та забезпечення стійкої ремісії. Існують різні методи терапії:

1. Медикаментозна. Спрямована на стримування вироблення тиреоїдних гормонів. Призначаються препарати, які нормалізують серцеву діяльність. Якщо пацієнт приймає полівітаміни, у їхньому складі не повинно бути йоду.
2. Радіойодна. Паралельно із засобами, що гальмують вироблення тиреоїдних гормонів, призначається радіоактивний йод. Він деструктує надмірно активні клітини. Це дозволяє знизити рівень гормонів. Хвороба перетворюється на стан ремісії.
3. Хірургічна. Якщо дифузно-токсичний або вузловий зоб прогресує, частину щитовидної залози січуть або видаляють повністю. В останньому випадку призначають замісну терапію синтетичними тиреоїдними гормонами, оскільки виникає гіпотиреоз.

Проводиться також допоміжна терапія, завдання якої полягає у підтримці результатів лікування.

Корекція раціону при тиреотоксикозі

Показана при гіпертиреозі дієта. Її завдання – нормалізувати обмінні процеси, зупинити зниження ваги, стабілізувати психоемоційний стан. У раціон включають продукти, що містять кальцій та фосфор. Це може бути, наприклад, річкова риба, сир, сир, кисломолочні напої. Уникати потрібно гострих солоних страв, а також продуктів, що містять йод.

Профілактика захворювання

Щоб запобігти гіпертиреозу, потрібно своєчасно лікувати ендокринні патології. Виявити на ранніх стадіях розвитку можна, проходячи профілактичні огляди ендокринолога. Необхідно відмовитись від шкідливих звичок, збалансувати свій раціон.

Важливо також проводити профілактику з метою запобігання рецидивам тиреотоксикозу. Для цього варто уникати стресів, підвищених фізичних навантажень. Забороняється працювати у нічну зміну. Варто освоїти техніку медитації.

Література

1. Гіпертиреоз і тиреотоксикоз симптоми й лікування. 366
2. Тиреотоксикоз гіпертиреоз причини симптоми діагностики лікування. Citilab
3. Лікування гіпертиреозу. Oxford Me